Середа, 22.11.2017, 13:17
Вітаю Вас Гість | RSS

GEO-KLASS.AT.UA

Головна » 2012 » Червень » 22 » Європа на колесах ( матеріал опубліковано у газеті "Голопристанський вісник" № 26 від 29.06.2012
20:24
Європа на колесах ( матеріал опубліковано у газеті "Голопристанський вісник" № 26 від 29.06.2012

Європа на колесах

       Не знаю як в кого, а в мене особисто подорожі завжди викликають жвавий інтерес, захоплення, бажання довідатись якомога більше про незвідані досі країни, міста, їхні традиції, національний колорит, культурні  особливості, мистецькі надбання, які є гордістю усього людства.  Тому коли виникла можливість долучитися до проекту «Європа на колесах» НГО «Європейський вибір», ми не вагалися ні хвилини. Що це за проект? Він   стартував в Україні у грудні 2011 року  як проект «Культурно-освітніх візитів  в Європу». Потім  трансформувався в інформаційно-освітній - в рамках програми «Східне партнерство. Контакти між людьми» з перспективою подальшої трасформації в Міжнародний проект  для молоді країн Східного партнерства.

       Але що вартує теорія без практики? Тому одним з найважливіших напрямків роботи проекту «Європа на колесах» стали короткі подорожі Європою учнів та студентів – тих, кому розбудовувати нашу молоду державу.

       Вже було організовано 6 таких турів,  в яких взяло участь близько 300 учнів та студентів  Полтавської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Запорізької, Житомирської областей та міста Севастополя. І на початку червня 48 учнів, студентів, батьків Голопристанського району в рамках діяльності євроклубу «TAVR» Новофедорівської ЗОШ  відвідали 5 європейських держав.

Мета проекту – проведення Євроінтеграційних шкіл-факультативів під час екскурсійних автобусних турів у форматі «Європа. Один день – одне місто». Для реалізації проекту було вибрано саме такий формат і саме та туристична фірма, яка розділяє європейську інтеграцію і розробила для цього проекту спеціальну економ–програму. Автобусні тури «Один день – одне місто» належать, мабуть, до найбільш оптимального виду молодіжного туризму. Це не детальне вивчення міст. Це оглядові екскурсії, аби студент, учень  чи інший по-європейськи налаштований громадянин України зміг отримати загальне враження від країни (споглядання  міста, природи, культури, доріг, національного колориту,місцевих звичаїв) аби в подальшому приїхати в країну, яка сподобалась ще раз.

 Отже, учні Новофедорівської, Бехтерської, Круглоозерської, Новозбурівської ЗОШ № 1, Голопристанської гімназії з головою поринули в цікаву та насичену мандрівку. Розпочалась програма з європейського міста Львів. Центральна його частина внесена до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Учні відвідали Собор Святого Юра,  площу Ринок, побували в Аптеці-музеї, не лише насолодилися чарівними ароматами у Львівській шоколадній майстерні, а й мали змогу покуштувати  надзвичайно смачні цукерки, виготовлені майстрами своєї справи  буквально на очах у відвідувачів. До речі, щось подібне ми потім бачили у Відні – стародавня кондитерська-кафе, де полюбляла ласувати солодощами знаменита імператриця Елізабет, або як її ще називали Сісі. Львів залишив гарні враження та почуття гордості за свою державу – таку багату на історичну та культурні спадщину. Вразила привітність та щирість львів’ян. Тим паче, що місто було налаштоване на прийняття гостей Євро – 2012.

     Гарний початок – це половина усієї справи. Тому перетин українсько-словацького кордону посеред ночі наблизив нас до мрії мандрівки Європою. Перше вражання про неї учні отримали на стоянці  у Словаччині. Це і смачна кава, і досить незвична ціна у євро за відвідування туалету, і мабуть головне враження від перших закордонних європейців, що трапились на нашому шляху .Це звичайні привітні люди, так схожі на нас! Скажу одразу – не існувало мовного бар’єру. У будь-якій державі в магазині, на стоянці, в музеях намагалися зрозуміти  як українську так і російську мови. Хоча деякі діти ніяковіли при спробі спілкування з європейцями, і зробили для себе висновок – треба вчити іноземні  мови!

       Дорога до Австрії була дуже цікавою. За вікнами автобуса пролітали європейські ландшафти, річки. Вперше побачивши Дунай, стало не зрозуміло, чому його називають блакитним. Адже його води цілком темного кольору. До речі, у всіх великих містах, де протікає Дунай, заборонено купатися. Вразило використання австрійцями можливостей нетрадиційної електроенергетики. Майже по всьому шляху до Відня ми зустрічали на кожному вільному клаптику землі вітрові електростанції, вигляд яких створював якийсь  футуристичний пейзаж.

          Відень нас зустрів сильною зливою і не по-літньому холодною погодою.  Але потоки води, що лилися з неба, не змогли змити того враження, що залишило по собі місто. Помпезна архітектура, розкіш королівських палаців, абсолютна чистота вулиць, парків, скверів, дбайливо підкошена трава та яскраві квіти довкола – все це Відень. Відвідавши Скарбницю Віденської корони, учні змогли доторкнутися до історії Австро – Угорщини, про яку так часто чули на уроках в школі. Але, мабуть, найбільше враження учні отримали від відвідування  кафе. Перший раз витрачати євро досить страшно. Особливо, коли починаєш перераховувати ціну на гривні. Але , смачно пообідавши, скуштувавши віденської кави з вершками та морозивом – візитівки Відня «Кайзер-меланж» та їхнього національного струделя,  вже цього не помічаєш.

           Переїзд до Чехії минув досить швидко. Перед нашими очима  поважно пропливали гори Татри, так схожі на наші Карпати.  І ось ми в Празі. На даль, і це місто зустріло досить не літньою погодою. Саме тут знадобились всі теплі речі, які взяли з собою. Але холод зовсім не заважав насолоджуватись красою європейської столиці. Як називають її самі містяни, Злата Прага. Величні костели, Карлів міст , де усі загадують бажання біля пам’ятника чеському святому  Яну Непомуцькому, годинник Орлой, біля якого туристи з усіх країн дивуються його передзвонам… Усе це залишиться в пам’яті надовго. Прага вразила величезною кількістю туристів, навіть складно бувало пройти через  вузенькі, стародавні вулички, бруківка яких ще пам’ятає цокіт королівських карет.

           Четвертий день нашої великої мандрівки – ПАРИЖ. Дівчата поодягали свої найкращі наряди. Бо й справді, у столиці світової моди все має бути особливим. Втоми не відчуває ніхто. І мав рацію  Ернест  Хемінгуей, коли говорив, що це місто, яке назавжди залишається з тобою! Автобусна екскурсія містом. Ось Латинський квартал, Сорбонна, ось Нотрдам- де- Парі, ось Лувр, Дім Інвалідів, Єлисейські Поля (хоча насправді ніякого поля там немає), Сена. Вигуки захоплення пролунали,  коли учасники проекту  вперше побачили Ейфелеву вежу. Вона була збудована у 1889 році до Всесвітньої виставки, яка того року відбувалася в Парижі в честь 100-річчя французької революції. Її висота 318,7 метра, вага – 10000 тонн, кількість металевих збірних конструкцій – 15 тисяч. А кількість зварних закльопок, використаних при спорудженні вежі – 2,5 мільйона. .Вежа спроектована так, що тиск, який діє на землю, складає 4 кілограми на квадратний сантиметр. Це дорівнює тиску людини, яка сидить на кріслі. Рух  верху найвищої споруди Парижа при найсильнішому вітрі становить лише 12 сантиметрів. І ще цікаві факти. Вежа має три оглядові майданчики на рівні 57, 115 і 274 метри над землею. Кожних 7 років проводиться косметичний ремонт вежі, на що йде 60 тонн фарби трьох відтінків. Одночасно у цьому чи не найбільш відвідуваному творінні позаминулої епохи (6,5 мільйона відвідувачів в рік) може перебувати 10400 відвідувачів. В ясну погоду радіус огляду з верхнього оглядового майданчика становить до 70 кілометрів!   

             Мушу сказати, нам дуже пощастило, бо вся наша велелюдна група мала можливість спостерігати світлове вечірнє шоу на вежі з площі Трокадеро – місця, де можна сфотографувати вежу на долоні чи спертися на неї рукою. А поруч з вежею чи чуєшся малесенькою комашкою…

 

             Маючи вільний час, усі ми разом відвідали світову мистецьку скарбницю – Лувр. Немаловажно, що вхідні квитки для учнів і студентів (при наявності студентського квитка) безкоштовні. Таким чином Франція заохочує молодь відвідувати музеї, вивчати свою історію, прилучає її до високого мистецтва. До речі, у більшості музеїв Європи діє подібна система.

            Писати про Лувр - марна трата часу, його треба побачити на власні очі, вдихнути його повітря та оцінити власним поглядом  все те безцінне зібрання творів мистецтва, що знаходиться в колекції музею. Звичайно, ні за день, ні за два цього зробити неможливо. Уявіть собі триповерхову споруду, де на площі 60,6 тисячах квадратних метрах виставлено  35 тисяч предметів з  шостого тисячоліття до нашої ери аж до 1848 року. Коли вперше бачиш Джоконду Леонарда да Вінчі, виникає враження нереальності, адже ти скільки чув про неї, читав, вчив про неї в школі.  І ось вона, справжня,  загадково посміхається тобі. Вражають своєю довершеністю скульптури Венери Мілоської, Ніки Самофракійської. А коли стоїш біля Афродіти, розумієш, що талант майстра, який із звичайної глиби мармуру зміг створити такий шедевр, буде жити багато віків. Так не хотілося залишати Лувр, але пізній час і бажання виконати програму-максимум в Парижі заставили нас рухатися далі.

           Наступний день нашої мандрівки  вимагав від дітей зосередження всіх  внутрішніх резервів – адже це день відвідування Діснейленду! І дійсно, не вистачило сил, щоб обійти весь цей парк за день. Це місце, де навіть дорослий почуває себе дитиною та згадує  свої улюблені казки. Неможливо описати захоплення, яке викликає цей парк розваг. І хоча примхливий атлантико – континентальний клімат вносив свої корективи – то злива, то спека, які змінювали декілька разів один одного за день , ніщо не могло перешкодити насолодитись цією казкою. Звичайно, до відвідування деяких атракціонів треба було бути готовим і морально, і фізично. Але наші юнаки та юнки достойно витримали це випробування – відвідувавши найбільш популярні та екстремальні  атракціони по декілька разів! Вразило те, як батьки з різних держав  , що відвідували парк разом з дітьми,  захоплено і по –дитячому зустрічали героїв Дісней – параду.   

         Так не хотілося залишати Діснейленд! Навіть 10 годин цієї насолоди промайнули непомітно.

         І все ж програма є для того, щоб її виконувати. Попереду чекав Дрезден –  місто однієї картини. Хоча я зовсім не згоден з такою думкою. Прекрасна архітектура, Дрезденська опера Земпера, королівський Цвінгер, історичний центр,  музеї Зброї та Порцеляни, зоопарк, це місто Німеччини, яке є Меккою для туристів з усього світу. Але, звичайно, бути в Дрездені і не відвідати Галерею Старовинних майстрів – нонсенс. І ось ми біля картини Сікстинська Мадонна  Рафаеля. Вразили розміри полотна та  реальність зображених героїв на ній. Дивлячись на Богоматір, розумієш всю величність та унікальність цієї роботи. А чого вартує робота «Шоколадниця»! Безліч безцінних , старовинних експонатів картинної галереї залишили незабутнє враження.

             Останнім містом, яке чекало на нас у цій мандрівці, була столиця Словаччини – Братислава. Звичайно,  порівняно  з Віднем чи Прагою, вона виглядає не так помпезно, але досить затишно та привітно. Адже це молода столиця молодої держави. Словаччина виникла на політичній карті світу лише у 90-х роках минулого століття. І одразу заявила про себе як повноправний член Євросоюзу, Шенгензони, член ЄЕС. А трохи більше двох років держава отримала нову валюту – готівкові євро.  Відвідавши Братиславський Град, насолодившись краєвидом  русла Дунай - ось там Австрія, там Угорщина, розумієш, як все тісно переплелось в Європі – і культура, і мова, і історія, і люди. Дійсно, Європейський Союз – це одна велика родина .

             Особлива вдячність пані Ірині Сеньків, представнику Львівського туроператора «Тур-Ретур». Вона мужньо, разом з усією групою, йшла під зливою по Відню, була нянькою для всіх учнів, слідкувала , щоб ніхто не загубився, вирішувала  всі проблемні та складні питання. Вразила терплячість та професіоналізм водіїв Володимира та Миколи. Адже це дуже складна штука - керувати двоповерховим транспортом , особливо  у великих європейських містах .

             Екскурсійний тур був підкріплений цікавою інформаційно – просвітницькою програмою , яку підготувала громадська організація «Європейський вибір», організатор і координатор проекту «Європа на колесах» Олег Животовський. Це і додаткова інформація про країни перебування, про особливості Єврозони, а також про механізми діяльності Зони Шенгенської угоди. В рамках проекту проходив тиждень європейського кіно.

             Поїздку в межах євротуру слід розглядати як пригоду. Коротку, неповторну, незабутню, яскраву .

             Щодо проекту. Його особливістю є – за максимально короткий проміжок часу отримати максимальний об’єм інформації про Європейський Союз, про європейців, їхню культуру, архітектуру, транспорт, особливості поведінки в громадських місцях, музеях. І повірте, для першого знайомства цього більш ніж достатньо!

            Перші 7 місяців проекту «Європа на колесах» свідчать про його своєчасність та необхідність. Про живий інтерес української молоді до європейської культури. Ми раді, що 95 % учасників  нашого проекту вперше отримують свій закордонний паспорт або проїзний документ та вперше виїжджають за межі України, а інколи , і за межі своєї області.

           Програма вдосконалюється від туру до туру. Незмінними в цьому році залишаються подорожі до  Австрії, Словаччини, Чехії, Німеччини, Франції. Розробляється програма Мегатуру по семи країнами Європейського Союзу.
 Планується завершення року Всеукраїнською Конференцією за участю представників Євроклубів з числа учасників проекту. На конференції будуть озвучені найкращі есе та мультимедійні презентації.

           Тому робота після повернення додому триває. Зараз проходить конкурс на кращі фото за категоріями – обличчя Європи, архітектура Європи, місце Європи. Учасники пишуть есе на тему «Як я відкрив для себе Європу». Кращі роботи будуть відмічені сертифікатами та автори цих робіт матимуть нагоду взяти участь у наступному турі , що охопить Італію, Угорщину, Австрію, Словаччину. Вся інформація про діяльність Євроклубу «TAVR», про правила участі в конкурсах та у наступних турах , висвітлена на інтернет – сторінках за адресами : http://vk.com/id176109331, http://geo-klass.at.ua/.

                 Звичайно, найбільше задоволення та насолоду від поїздки, отримали ті, хто був налаштований на відкриття нового для себе, хто мав   таку мотивацію ще з дому. Більшість з них з нетерпінням чекають того часу, щоб знову відправитись до Європейських країн назустріч новим Знанням, Враженням, незабутньому відчуттю Свободи, Толерантності, Демократії.

І хотілося б закінчити словами пані Ірини, яка сказала – Я бажаю вам бачити Європу очима туриста, мешканця її, але ніяк не очима заробітчанина.

 

                      Андрій Козаченко,

                      Директор Новофедорівської ЗОШ, керівник євро клубу «TAVR», представник НГО «Європейський вибір» у Херсонській області

               

                 

 

 

Переглядів: 956 | Додав: graut | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Кошик
Ваш кошик порожній
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Червень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 63
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0